Коли батьки бачать у шкільній програмі тему Past Simple та довгі списки англійських дієслів-винятків, вони з жахом згадують власні шкільні роки.
Здається, що змусити дитину вивчити ці три загадкові колонки слів – місія практично нездійсненна. Проте дитяча психологія влаштована дивовижним чином: малюкам насправді байдуже, чи є слово правильним або ні.
Як засвоюють неправильні дієслова діти
Вони сприймають неправильні дієслова англійською як природну частину спілкування, якщо, звичайно, вчитель не створює навколо цього штучних труднощів.
Дорослий мозок постійно шукає логіку та правила, тому кожне навіть незначне відхилення від норми викликає у нього легкий стрес.
Дитина ж дошкільного та молодшого шкільного віку вчить іноземну мову точно так само, як і рідну – через наслідування та копіювання звукових прикладів навколо себе, які вона чує кожного дня.
У рідній мові діти теж спочатку плутають минулий час із теперішнім або майбутнім на кшталт «завтра ми ходили у магазин». Але з часом, чуючи правильну мову дорослих, виправляються без жодних таблиць. Цей же принцип чудово працює і з іноземною мовою.
Природне вивчення англійської як другої рідної мови
Саме на природному сприйнятті без граматичного пресингу базується міжнародна методика Хелен Дорон, яка представоена понад 60 навчальними центрами в Україні.
Так, у центрі англійська для дітей Святопетрівське вивчення граматики відбувається нативно: через емоційні розповіді, інтерактивний театр та пісні, які дитина слухає вдома як приємний звуковий фон.
Завдяки цьому правильні мовні конструкції та форми дієслів мимоволі «записуються» на підсвідомості. Коли дитині потрібно сказати про те, що вона намалювала малюнок, вона інтуїтивно обирає форму drew, бо вона тисячу разів чула її в контексті гри, а не тому, що згадала правило.
Щоб допомогти дитині легко засвоїти неправильні дієслова, англійська мова має стати частиною щоденних розваг. Не влаштовуйте суворих перевірок із зазубрювання.
Краще пограти у гру «вчора і сьогодні»: ви кажете фразу в теперішньому часі (наприклад, I fly), а дитина має кинути вам м’яч і сказати, що вона робила це вчора (I flew). Хваліть дитину за найменший успіх.
Такий живий, ігровий та емоційно позитивний підхід повністю прибирає страх перед помилкою і допомагає заговорити вільно. Коли дитина ніби проживає слово емоційно та невимушено, неправильні дієслова перестають здаватися надто складними.
